варіаційний

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж		ед. ч.			мн. ч.
		муж. р.	ср. р.	жен. р.
Им.		варіаці́йний	варіаці́йне	варіаці́йна	варіаці́йні
Рд.		варіаці́йного	варіаці́йного	варіаці́йної	варіаці́йних
Дт.		варіаці́йному	варіаці́йному	варіаці́йній	варіаці́йним
Вн.	одуш.	варіаці́йного	варіаці́йне	варіаці́йну	варіаці́йних
	неод.	варіаці́йний			варіаці́йні
Тв.		варіаці́йним	варіаці́йним	варіаці́йною	варіаці́йними
М.		варіаці́йному варіаці́йнім	варіаці́йному варіаці́йнім	варіаці́йній	варіаці́йних

ва-рі-а-ці́й-ний

Прилагательное, тип склонения 1a.

Корень: -варіац-; суффикс: -ійн; окончание: -ий.

Произношение

• МФА: ед. ч. [ʋɐrʲiɐˈt͡sʲii̯nei̯], мн. ч. [ʋɐrʲiɐˈt͡sʲii̯nʲi]

Семантические свойства

Значение

1. матем. вариационный ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: варіатор, варіація, варіаційність, варіант прилагательные: варіативний, варійований глаголы: варіювати наречия: варіативно

Этимология

От сущ. варіація, далее от лат. variatio «изменение», от гл. variare «изменять», далее из varius «разный; пятнистый» (предположительно восходит к праиндоевр. *wer- «пупырышек»).