двохсотлітній

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж		ед. ч.			мн. ч.
		муж. р.	ср. р.	жен. р.
Им.		двохсотлі́тній	двохсотлі́тнє	двохсотлі́тня	двохсотлі́тні
Рд.		двохсотлі́тнього	двохсотлі́тнього	двохсотлі́тньої	двохсотлі́тніх
Дт.		двохсотлі́тньому	двохсотлі́тньому	двохсотлі́тній	двохсотлі́тнім
Вн.	одуш.	двохсотлі́тнього	двохсотлі́тнє	двохсотлі́тню	двохсотлі́тніх
	неод.	двохсотлі́тній			двохсотлі́тнії
Тв.		двохсотлі́тнім	двохсотлі́тнім	двохсотлі́тньою	двохсотлі́тніми
М.		двохсотлі́тньому двохсотлі́тнім	двохсотлі́тньому двохсотлі́тнім	двохсотлі́тній	двохсотлі́тніх

двох-сот-лі́т-ній

Прилагательное, тип склонения 2a.

Корень: -дв-; соединительн. связка: -ох-; корень: -сот-; корень: -літ-; суффикс: -н; окончание: -ій.

Семантические свойства

Значение

1. двухсотлетний ◆ З того часу татарва або своєю охотою, або з приказу турецького султана, мало не кожен рік почала набігати на Україну, і з того часу розпочалась межи українцями і татарами мало не двохсотлітня війна. М.П. Драгоманов, «Про українських козаків, татар та турків», 1876 г. [Викитека]

Синонимы

1. двохсотрічний

Родственные слова

Ближайшее родство

Этимология

Происходит от ??