мандрівець
Украинский править
Морфологические и синтаксические свойства править
падеж | ед. ч. | мн. ч. |
---|---|---|
Им. | мандрі́вець | мандрі́вці |
Р. | мандрі́вця | мандрі́вців |
Д. | мандрі́вцеві мандрі́вцю |
мандрі́вцям |
В. | мандрі́веця | мандрі́вців |
Тв. | мандрі́вцем | мандрі́вцями |
М. | мандрі́вцеві мандрі́вці мандрі́вцю |
мандрі́вцях |
Зв. | мандрі́вцю | мандрі́вці |
мандрі́вець или мандріве́ц
Существительное, одушевлённое, мужской род, 2-е склонение (тип склонения 2*a по классификации А. А. Зализняка). Также используется склонение по схеме 2b.
падеж | ед. ч. | мн. ч. |
---|---|---|
Им. | мандріве́ць | мандрівці́ |
Р. | мандрівця́ | мандрівці́в |
Д. | мандрівце́ві, мандрівцю́ | мандрівця́м |
В. | мандрівця́ | мандрівці́в |
Тв. | мандрівце́м | мандрівця́ми |
М. | мандрівце́ві, мандрівцю́, мандрівці́ | мандрівця́х |
Зв. | мандріве́цю | мандрівці́ |
Корень: -мандр-; суффиксы: -ів-ець.
Произношение править
- МФА: ед. ч. [mɐnˈdʲrʲiu̯et͡sʲ], мн. ч. [mɐnˈdʲrʲiu̯t͡sʲi]
- МФА: ед. ч. [mɐndʲrʲiˈu̯ɛt͡sʲ], мн. ч. [mɐndʲrʲiu̯ˈt͡sʲi]
Семантические свойства править
Значение править
- путешественник; странник; скиталец ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).
Синонимы править
Антонимы править
Гиперонимы править
Гипонимы править
Родственные слова править
Ближайшее родство | |
|
Этимология править
Происходит от ??
Фразеологизмы и устойчивые сочетания править
Библиография править
Для улучшения этой статьи желательно:
|