обожнювати

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

	наст.	прош.	будущ.	повелит.
Я	обо́жнюю	обо́жнював	обо́жнюватиму	—
Ты	обо́жнюєш	обо́жнював обо́жнювала	обо́жнюватимеш	обо́жнюй
Он она оно	обо́жнює	обо́жнював обо́жнювала обо́жнювало	обо́жнюватиме	—
Мы	обо́жнюєм(о)	обо́жнювали	обо́жнюватимем(о)	обо́жнюймо
Вы	обо́жнюєте	обо́жнювали	обо́жнюватимете	обо́жнюйте
Они	обо́жнюють	обо́жнювали	обо́жнюватимуть	—
Деепр. наст.	обо́жнюючи
Деепр. прош.	обо́жнювавши
Прич. страд.	обо́жнюваний

обо́жнювати

Глагол, несовершенный вид, переходный, первое спряжение (тип спряжения 2a). Соответствующий глагол совершенного вида — обожнити.

Приставка: о-; корень: -бож-; суффиксы: -н-юва-; глагольное окончание: -ти.

Семантические свойства

Значение

1. обожать; обожествлять, обоготворять ◆ А ще однією особливістю підліткового кохання є те, що хлопчаки можуть любити та обожнювати одну дівчинку, але "ходити" (тобто проявляти свої стосунки) зовсім з іншою ◆ З прадавності всі покоління заворожує образ героя Геракла — Геркулеса. Він так глибоко пронизав психосферу людства, що годі й замислитися — чи варто його обожнювати, чи відповідає він меті нашого самоформування?! Олесь Бердник, «Пітьма вогнища не запалює», 1979-1993 гг.

Синонимы

1. обожувати

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: обожнення, обожнювання, обожнювач глаголы: обожнити

Этимология

Происходит от ??