підкладний

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж		ед. ч.			мн. ч.
		муж. р.	ср. р.	жен. р.
Им.		підкладни́й	підкладне́	підкладна́	підкладні́
Рд.		підкладно́го	підкладно́го	підкладно́ї	підкладни́х
Дт.		підкладно́му	підкладно́му	підкладні́й	підкладни́м
Вн.	одуш.	підкладно́го	підкладне́	підкладну́	підкладни́х
	неод.	підкладни́й			підкладні́
Тв.		підкладни́м	підкладни́м	підкладно́ю	підкладни́ми
М.		підкладно́му підкладні́м	підкладно́му підкладні́м	підкладні́й	підкладни́х

під-клад-ни́й

Прилагательное, тип склонения 1b.

Приставка: під-; корень: -клад-; суффикс: -н; окончание: -ий.

Семантические свойства

Значение

1. подкладной ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Родственные слова

Ближайшее родство
глаголы: підкладати, підкласти; класти

Этимология

Происходит от гл. підкладати (підкласти), из під- + класти, далее от праслав. *klā̀dǭ, *klā́stī; *klādъ, от кот. в числе прочего произошли: ст.-слав. кладѫ, класти, русск. класть, укр. класти, белор. класць, болг. клада́ о́гън «развожу огонь», сербохорв. кла́де̑м, кла̏сти «класть», словенск. klásti, kládem, чешск. klást, kladu, словацк. klаsť, польск. kłaść, kładę, в.-луж., н.-луж. kłasć; ср. также болг. кла́вам «кладу, класть»; восходит к праиндоевр. *klā- «класть». Родственно лит. klóju, klóti «раскладывать, покрывать», латышск. klât, klâju «покрывать», готск. af-hlaþan, -hlōþ, др.-в.-нем. hladan, нов.-в.-нем. lаdеn «нагружать, накладывать». Клад — ср. с лит. klõdas «слой», лит. paklõdė «простыня, покрывало», др.-англ. hlōþ «добыча», ср.-в.-нем. luot «ноша»; к класть; д.-в.-нем. last из *hlasti-. Использованы данные словаря М. Фасмера. См. Список литературы.