соромітник

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж	ед. ч.	мн. ч.
Им.	соромі́тник	соромі́тники
Р.	соромі́тника	соромі́тників
Д.	соромі́тникові, соромі́тнику	соромі́тникам
В.	соромі́тника	соромі́тників
Тв.	соромі́тником	соромі́тниками
М.	соромі́тникові, соромі́тнику	соромі́тниках
Зв.	соромі́тнику	соромі́тники

со-ро-мі́т-ник

Существительное, одушевлённое, мужской род, 2-е склонение (тип склонения 3a по классификации А. А. Зализняка).

Корень: --.

Семантические свойства

Значение

1. срамник, похабник, бесстыдник ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Синонимы

1. безсоромник

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: сором, соромітництво, соромітниця, соромлення, соромливість прилагательные: соромітний, соромітницький, сороміцький, соромливий глаголы: соромити, соромитися, соромлятися наречия: соромливо

Этимология

Происходит от ??