ювелірний

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж		ед. ч.			мн. ч.
		муж. р.	ср. р.	жен. р.
Им.		ювелі́рний	ювелі́рне	ювелі́рна	ювелі́рні
Рд.		ювелі́рного	ювелі́рного	ювелі́рної	ювелі́рних
Дт.		ювелі́рному	ювелі́рному	ювелі́рній	ювелі́рним
Вн.	одуш.	ювелі́рного	ювелі́рне	ювелі́рну	ювелі́рних
	неод.	ювелі́рний			ювелі́рні
Тв.		ювелі́рним	ювелі́рним	ювелі́рною	ювелі́рними
М.		ювелі́рному ювелі́рнім	ювелі́рному ювелі́рнім	ювелі́рній	ювелі́рних

ювелі́рний

Прилагательное, тип склонения 1a.

Корень: --.

Семантические свойства

Значение

1. ювелирный ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: ювелір

Этимология

От сущ. ювелір, далее из нем. Juwelier или нидерл. juwelier, далее из нем. Juwel «драгоценный камень» или нидерл. juweel – то же. Эти слова восходят через ст.-франц. jоёl к ср.-лат. *jocellum «драгоценность» от iосus «шутка, забава». Использованы данные словаря М. Фасмера. См. Список литературы.