індикація

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж	ед. ч.	мн. ч.
Им.	індика́ція	індика́ції
Р.	індика́ції	індика́цій
Д.	індика́ції	індика́ціям
В.	індика́цію	індика́ції
Тв.	індика́цією	індика́ціями
М.	індика́ції	індика́ціях
Зв.	індика́ціє*	індика́ції*

ін-ди-ка́-ці·я

Существительное, неодушевлённое, женский род, 1-е склонение (тип склонения 7a по классификации А. Зализняка).

Корень: --.

Семантические свойства

Значение

1. индикация ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Антонимы

1. —

Родственные слова

Ближайшее родство
прилагательные: індикаційний

Этимология

Происходит от ??