абревіаційний

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж		ед. ч.			мн. ч.
		муж. р.	ср. р.	жен. р.
Им.		абревіаці́йний	абревіаці́йне	абревіаці́йна	абревіаці́йні
Рд.		абревіаці́йного	абревіаці́йного	абревіаці́йної	абревіаці́йних
Дт.		абревіаці́йному	абревіаці́йному	абревіаці́йній	абревіаці́йним
Вн.	одуш.	абревіаці́йного	абревіаці́йне	абревіаці́йну	абревіаці́йних
	неод.	абревіаці́йний			абревіаці́йні
Тв.		абревіаці́йним	абревіаці́йним	абревіаці́йною	абревіаці́йними
М.		абревіаці́йному абревіаці́йнім	абревіаці́йному абревіаці́йнім	абревіаці́йній	абревіаці́йних

абревіаці́йний

Прилагательное, склонение 1*a.

Корень: --.

Семантические свойства

Значение

1. аббревиационный ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Родственные слова

Ближайшее родство

Этимология

От лат. abbreviare «сокращать», далее из ad «к, на», далее из праиндоевр. *ad- «к, у; около» + brevis «короткий» (восходит к праиндоевр. *mregh-wi- «короткий»).