дюралюмінієвий

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж		ед. ч.			мн. ч.
		муж. р.	ср. р.	жен. р.
Им.		дюралюмі́нієвий	дюралюмі́нієве	дюралюмі́нієва	дюралюмі́нієві
Рд.		дюралюмі́нієвого	дюралюмі́нієвого	дюралюмі́нієвої	дюралюмі́нієвих
Дт.		дюралюмі́нієвому	дюралюмі́нієвому	дюралюмі́нієвій	дюралюмі́нієвим
Вн.	одуш.	дюралюмі́нієвого	дюралюмі́нієве	дюралюмі́нієву	дюралюмі́нієвих
	неод.	дюралюмі́нієвий			дюралюмі́нієві
Тв.		дюралюмі́нієвим	дюралюмі́нієвим	дюралюмі́нієвою	дюралюмі́нієвими
М.		дюралюмі́нієвому дюралюмі́нієвім	дюралюмі́нієвому дюралюмі́нієвім	дюралюмі́нієвій	дюралюмі́нієвих

дю-ра-лю-мі́-ні-є-вий

Прилагательное, тип склонения 1a.

Корень: -дюр-; корень: -алюмін-; суффиксы: -і-єв; окончание: -ий.

Произношение

• МФА: ед. ч. [dʲʊrɐlʲʊˈmʲinʲijeu̯ei̯], мн. ч. []

Семантические свойства

Значение

1. дюралюминиевый ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Родственные слова

Ближайшее родство
уменьш.-ласк. формы: дюралька пр. существительные: дюралюміній, дюралюмін, дюраль прилагательные: дюралевий

Этимология

Происходит от дюралюміній, далее от нем. Duralumin «дюралюмин, дюралюминий», далее из собств. Düren «Дюрен» (название города, в котором работал изобретатель сплава Альфред Вильм; вероятно, обыгрывалось также созвучие с лат. durus «жёсткий, суровый») + Aluminium «алюминий».