міна
Украинский править
Морфологические и синтаксические свойства править
мі́-на
Существительное, неодушевлённое, женский род.
Корень: -мі́н-; окончание: -а.
Произношение править
Семантические свойства править
Значение править
- воен. мина: скрытно установленный взрывчатый заряд, приводящийся в действие при определённых условиях или по команде ◆ Строк бойової роботи міни не обмежується. Самоліквідатором міна не оснащується. Елементів недобування й незнешкоджуваності не має, однак дуже висока чутливість зривника МУВ (якщо такий використається) робить знешкодження міни вкрай небезпечним.
- воен. мина: боеприпас для миномёта ◆ ...мінометна міна калібру 50 мм часів Великої Вітчизняної війни (німецького виробництва)
- то же, что гримаса ◆ Брудним вказівним пальцем вивернув нижнє повіко на правому оці й майстерно скорчив міну, прозвану в народі "бекканко".
- действие по значению гл. менять; мена ◆ Виконати міну.
Синонимы править
- -
- -
- -
- -
Антонимы править
- -
- -
- -
- -
Гиперонимы править
- -
- -
- -
- -
Гипонимы править
- -
- -
- -
- -
Родственные слова править
| Ближайшее родство | |
Этимология править
Происходит от ??
Фразеологизмы и устойчивые сочетания править
Библиография править
Для улучшения этой статьи желательно:
|