містобудівник

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж	ед. ч.	мн. ч.
Им.	містобуді́вник	містобудівники́
Р.	містобудівника́	містобудівникі́в
Д.	містобудівнико́ві містобудівнику́	містобудівника́м
В.	містобудівника́	містобудівникі́в
Тв.	містобудівнико́м	містобудівника́ми
М.	містобудівнико́ві містобудівнику́	містобудівника́х
Зв.	містобудівнику́	містобудівники́

міс-то-бу-ді́в-ник

Существительное, одушевлённое, мужской род, 2-е склонение (тип склонения 3b по классификации А. А. Зализняка).

Корень: --.

Семантические свойства

Значение

1. градостроитель ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Синонимы

1.  —

Антонимы

1.  —

Гиперонимы

1. будівник

Гипонимы

1. архітектор-містобудівник, інженер-містобудівник, спеціаліст-містобудівник

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: містобудівниця, містобудування прилагательные: містобудівний глаголы: будувати

Этимология

Происходит от существительных місто + будівник