нісенітниця

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж ед. ч. мн. ч.
Им. нісені́тниця нісені́тниці
Р. нісені́тниці нісені́тниць
Д. нісені́тниці нісені́тницям
В. нісені́тницю нісені́тниці
Тв. нісені́тницею нісені́тницями
М. нісені́тниці нісені́тницях
Зв. нісені́тнице* нісені́тниці*

нісені́тниця

Существительное, неодушевлённое, женский род, тип склонения 5a.

Корень: --.

Произношение

Семантические свойства

Значение

  1. Что-то безумное, глупое, непонятное, безо всякого содержания; вздор ◆ Казна-що! Приверзеться якась нісенітниця — Невесть что! Померещиться какая-то ерунда Микола Руденко, «Остання шабля», 1959 г.
  2. Бездумно, нелепо ◆ Він уперто відганяв думку, що це ж нісенітниця — шукати без вісті пропалу двадцять років тому людину саме серед цієї купки людей — Он упрямо отганял мысль, что это же нелепо - искать без вести пропавшего двадцать лет назад человека именно среди этой кучки людей Леонід Смілянський, «Зустрічі», 1936 г.

Синонимы

  1. безглуздя
  2. абсурд
  3. дурниця

Антонимы

Гиперонимы

Гипонимы

Родственные слова

Ближайшее родство

Этимология

Происходит от укр. «сенс» лат. «sensus»

Фразеологизмы и устойчивые сочетания

  • Плести нісенітницю
  • Наплести нісенітницю
  • Верзти нісенітницю
  • Наверзти нісенітницю
  • Городити нісенітницю
  • Нагородити нісенітницю...

Библиография