дзвінкоголосий

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж		ед. ч.			мн. ч.
		муж. р.	ср. р.	жен. р.
Им.		дзвінкоголо́сий	дзвінкоголо́се	дзвінкоголо́са	дзвінкоголо́сі
Рд.		дзвінкоголо́сого	дзвінкоголо́сого	дзвінкоголо́сої	дзвінкоголо́сих
Дт.		дзвінкоголо́сому	дзвінкоголо́сому	дзвінкоголо́сій	дзвінкоголо́сим
Вн.	одуш.	дзвінкоголо́сого	дзвінкоголо́се	дзвінкоголо́су	дзвінкоголо́сих
	неод.	дзвінкоголо́сий			дзвінкоголо́сі
Тв.		дзвінкоголо́сим	дзвінкоголо́сим	дзвінкоголо́сою	дзвінкоголо́сими
М.		дзвінкоголо́сому дзвінкоголо́сім	дзвінкоголо́сому дзвінкоголо́сім	дзвінкоголо́сій	дзвінкоголо́сих

дзвін-ко-го-ло́-сий

Прилагательное, тип склонения 1a.

Корень: --.

Семантические свойства

Значение

1. звонкоголосый ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: голос прилагательные: дзвінкий

Этимология

Из ??