УкраинскийПравить

Морфологические и синтаксические свойстваПравить

падеж ед. ч. мн. ч.
муж. р. ср. р. жен. р.
Им. місце́виймісце́вемісце́вамісце́ві
Рд. місце́вогомісце́вогомісце́воїмісце́вих
Дт. місце́вомумісце́вомумісце́віймісце́вим
Вн.    одуш. місце́вогомісце́вемісце́вумісце́вих
неод. місце́виймісце́ві
Тв. місце́виммісце́виммісце́воюмісце́вими
М. місце́вому
місце́вім
місце́вому
місце́вім
місце́віймісце́вих

міс-це́-вий

Прилагательное, тип склонения 1a.

Корень: -місц-; суффикс: -ев; окончание: -ий.

ПроизношениеПравить

Семантические свойстваПравить

ЗначениеПравить

  1. местный ◆ Ім'я їй було Катруся, її не можна було назвати красунею, але навіть місцеві кумушки добачали в ній багато симпатичних рисок. — Звали ее Катруся. Ее нельзя было назвать красавицей, но даже местные кумушки находили в ней много симпатичных черточек. Микола Хвылевый, «Жених» (1927) / перевод с укр. А. А. Руденко-Десняка, 1991 г. [НКРЯ]
  2. грам. местный (падеж) ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

СинонимыПравить

АнтонимыПравить

ГиперонимыПравить

ГипонимыПравить

Родственные словаПравить

Ближайшее родство

ЭтимологияПравить

От ??

Фразеологизмы и устойчивые сочетанияПравить

БиблиографияПравить