рахівник

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж	ед. ч.	мн. ч.
Им.	рахівни́к	рахівники́
Р.	рахівника́	рахівникі́в
Д.	рахівнико́ві, рахівнику́	рахівника́м
В.	рахівника́	рахівникі́в
Тв.	рахівнико́м	рахівника́ми
М.	рахівнико́ві, рахівнику́	рахівника́х
Зв.	рахівнику́	рахівники́

ра-хів-ни́к

Существительное, одушевлённое, мужской род, 2-е склонение (тип склонения 1b по классификации А. А. Зализняка).

Корень: -рахів-; суффикс: -ник.

Произношение

• МФА: ед. ч. [rɐxʲiu̯ˈnɪk], мн. ч. [rɐxʲiu̯neˈkɪ]

Семантические свойства

Значение

1. счетовод, счётный работник ◆ Звання податкового рахівника присвоюється тим, хто витримує іспит на "дипломованого податкового рахівника" — правознавцям, дипломованим суспільним рахівникам і деяким іншим фахівцям.

Синонимы

1. бухгалтер

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: рахівництво, рахівниця, рахування, рахунок прилагательные: рахівничий глаголы: рахувати

Этимология

Происходит от ??