сльота

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж	ед. ч.	мн. ч.
Им.	сльота́	сльоти́
Р.	сльоти́	сльот
Д.	сльоті́	сльота́м
В.	сльоту́	сльоти́
Тв.	сльото́ю	сльота́ми
М.	сльоті́	сльота́х
Зв.	сльото́*	сльоти́*

сльота́

Существительное, неодушевлённое, женский род, тип склонения 1b.

Корень: --.

Семантические свойства

Значение

1. слякоть ◆ Чи коли вщухне сльота-мряка? Земля роз’юшилась у непрохідне драговиння. Ані пройти ані проїхати. М. Понеділок
2. ненастье, непогода ◆ Тим часом настала сльота, що годі й носа надвір указати Лесь Мартович
3. перен. прилипала, приставала, надоедала, зануда ◆ Ходить за мною, як сльота

Родственные слова

Ближайшее родство
прилагательные: сльотавий, сльотливий, сльотний, сльотяний глаголы: сльотити

Этимология

Происходит от ??