тихохідний

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж		ед. ч.			мн. ч.
		муж. р.	ср. р.	жен. р.
Им.		тихохі́дний	тихохі́дне	тихохі́дна	тихохі́дні
Рд.		тихохі́дного	тихохі́дного	тихохі́дної	тихохі́дних
Дт.		тихохі́дному	тихохі́дному	тихохі́дній	тихохі́дним
Вн.	одуш.	тихохі́дного	тихохі́дне	тихохі́дну	тихохі́дних
	неод.	тихохі́дний			тихохі́дні
Тв.		тихохі́дним	тихохі́дним	тихохі́дною	тихохі́дними
М.		тихохі́дному тихохі́днім	тихохі́дному тихохі́днім	тихохі́дній	тихохі́дних

ти-хо-хід-ний

Прилагательное, склонение 1*a.

Корень: -тих-; интерфикс: -о-; корень: -хід-; суффикс: -н; окончание: -ий.

Произношение

• МФА: ед. ч. [texoˈxʲidnei̯], мн. ч. []

Семантические свойства

Значение

1. тихоходный ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Синонимы

1. —

Антонимы

1. швидкохідний

Гиперонимы

1. повільний

Гипонимы

1. —

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: тихохідність, хід прилагательные: тихий

Этимология

Происходит от ??