тріангуляція

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж	ед. ч.	мн. ч.
Им.	тріангуля́ція	тріангуля́ції
Р.	тріангуля́ції	тріангуля́цій
Д.	тріангуля́ції	тріангуля́ціям
В.	тріангуля́цію	тріангуля́ції
Тв.	тріангуля́цією	тріангуля́ціями
М.	тріангуля́ції	тріангуля́ціях
Зв.	тріангуля́ціє*	тріангуля́ції*

трі-ан-гу-ля́-ці·я

Существительное, неодушевлённое, женский род, 1-е склонение (тип склонения 7a по классификации А. Зализняка).

Корень: --.

Семантические свойства

Значение

1. триангуляция ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Родственные слова

Ближайшее родство
прилагательные: тріангуляційний

Этимология

Происходит от ??