володілиця

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж	ед. ч.	мн. ч.
Им.	володі́лиця	володі́лиці
Р.	володі́лиці	володі́лиць
Д.	володі́лиці	володі́лицям
В.	володі́лицю	володі́лиць
Тв.	володі́лицею	володі́лицями
М.	володі́лиці	володі́лицях
Зв.	володі́лице	володі́лиці

володі́лиця

Существительное, одушевлённое, женский род, 1-е склонение (тип склонения 5a по классификации А. А. Зализняка).

Корень: --.

Произношение

• МФА: ед. ч. [wɔloˈdʲilet͡sʲɐ], мн. ч. [wɔloˈdʲilet͡sʲi]

Семантические свойства

Значение

1. женск. к володі́лець; владелица ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Синонимы

1. державиця, володільниця, владниця, власниця, властителька

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: володілець, володільник, володільниця, владниця, володіння прилагательные: володільницький глаголы: володіти

Этимология

Происходит от ??

Библиография

• М. Ю. Дорошенко, М. О. Станіславський, В. М. Страшкевич Словник ділової мови. — Київ : Державне видавництво України, 1930.