бігамія

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж	ед. ч.	мн. ч.
Им.	біга́мія	біга́мії
Р.	біга́мії	біга́мій
Д.	біга́мії	біга́міям
В.	біга́мію	біга́мії
Тв.	біга́мією	біга́міями
М.	біга́мії	біга́міях
Зв.	біга́міє*	біга́мії*

бі-га́-мі·я

Существительное, неодушевлённое, женский род, 1-е склонение (тип склонения 7a по классификации А. Зализняка).

Корень: --.

Семантические свойства

Значение

1. бигамия, двоежёнство ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Синонимы

1. двошлюбність

Антонимы

1. моногамія

Гиперонимы

1. полігамія

Родственные слова

Ближайшее родство

Этимология

Происходит от лат. bi- «двух-; двойной; двоякий» (родств. bis «дважды») + γάμος «брак», далее из праиндоевр. *ǵame- «зять, жених, жениться» (ср.: русск. зять, лит. žentas «зять», латышск. znuots «зять», лат. gener «зять», др.-греч. γαμβρός «зять», алб. dhëndër «зять, жених», авестийск. zāmātar- «зять», санскр. जामातर् (jāmātar) «зять») .