індивідуальність

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж	ед. ч.	мн. ч.
Им.	індивідуа́льність	індивідуа́льності
Р.	індивідуа́льності	індивідуа́льностей
Д.	індивідуа́льності	індивідуа́льностям
В.	індивідуа́льність	індивідуа́льності
Тв.	індивідуа́льністю	індивідуа́льностями
М.	індивідуа́льності	індивідуа́льностях
Зв.	індивідуа́льносте*	індивідуа́льності*

індивідуа́льність

Существительное, неодушевлённое, женский род, 3-е склонение (тип склонения 8*a по классификации А. А. Зализняка).

Корень: --.

Семантические свойства

Значение

1. индивидуальность ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Родственные слова

Ближайшее родство
прилагательные: індивідуальний

Этимология

Происходит от сущ. індивідуальний, далее из лат. individualis «атомарный, индивидуальный», далее из individuum «атом», от individuus «неразделённый, неделимый», далее из in- «не-, без-» + dividuus «делимый», из dividere «разделять, делить», далее из dis- (приставка, означающая разделение, разъединение) + viduare «отнимать, лишать», далее из праиндоевр. *widhew- «вдова».