апокрифічний

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж		ед. ч.			мн. ч.
		муж. р.	ср. р.	жен. р.
Им.		апокрифі́чний	апокрифі́чне	апокрифі́чна	апокрифі́чні
Рд.		апокрифі́чного	апокрифі́чного	апокрифі́чної	апокрифі́чних
Дт.		апокрифі́чному	апокрифі́чному	апокрифі́чній	апокрифі́чним
Вн.	одуш.	апокрифі́чного	апокрифі́чне	апокрифі́чну	апокрифі́чних
	неод.	апокрифі́чний			апокрифі́чні
Тв.		апокрифі́чним	апокрифі́чним	апокрифі́чною	апокрифі́чними
М.		апокрифі́чному апокрифі́чнім	апокрифі́чному апокрифі́чнім	апокрифі́чній	апокрифі́чних

апокрифі́чний

Прилагательное, тип склонения 1a.

Корень: --.

Семантические свойства

Значение

1. книжн. апокрифический ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: апокриф

Этимология

Происходит от сущ. апокриф, далее из др.-греч. ἀπόκρυφος «скрытый, тайный; подложный», родств. ἀποκρύπτω «скрываю, прячу, затемняю», из ἀπο- «от-, из-» из праиндоевр. *apo- «от, прочь» + κρύπτω «скрываю, покрываю, прячу», далее из праиндоевр. *krau- «крыть, прятать»