делікатесний

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж		ед. ч.			мн. ч.
		муж. р.	ср. р.	жен. р.
Им.		делікате́сний	делікате́сне	делікате́сна	делікате́сні
Рд.		делікате́сного	делікате́сного	делікате́сної	делікате́сних
Дт.		делікате́сному	делікате́сному	делікате́сній	делікате́сним
Вн.	одуш.	делікате́сного	делікате́сне	делікате́сну	делікате́сних
	неод.	делікате́сний			делікате́сні
Тв.		делікате́сним	делікате́сним	делікате́сною	делікате́сними
М.		делікате́сному делікате́снім	делікате́сному делікате́снім	делікате́сній	делікате́сних

де-лі-ка-те́с-ний

Прилагательное, тип склонения 1a.

Корень: -делікатес-; суффикс: -н; окончание: -ий.

Семантические свойства

Значение

1. деликатесный ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: делікатес

Этимология

От сущ. делікатес, далее из франц. délicatesse «нежность, тонкость, изящество», из délicat, далее от лат. delicatus «приятный; тонкий; нежный», от deliciae «отрада; наслаждение»; связано с *lacio «привлекать, заманивать».