Січ

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж	ед. ч.	мн. ч.
Им.	Сі́ч	Сі́чі
Р.	Сі́чі	Сі́чей
Д.	Сі́чі	Сі́чам
В.	Сі́ч	Сі́чі
Тв.	Сі́ччю	Сі́чами
М.	Сі́чі	Сі́чах
Зв.	Сі́че*	Сі́чі*

Січ

Существительное, неодушевлённое, женский род, 3-е склонение (тип склонения 8a по классификации А. А. Зализняка).

Корень: -січ-.

Семантические свойства

Значение

1. истор. Сечь – организация украинского казачества, которая сложилась в середине XVI века за порогами Днепра (Запорожье), а также место расположения этой организации ◆ Казав іноді Мирон, згадуючи давнє: «Ой, не так колись було в нас, у Січі, у нашому козацькому краї». Панас Мирний ◆ Січ нагадувала велике городище, обведене частоколом, а від річки до річки тягся ще й глибокий рів. П. Панч, «Гомоніла Україна», 1954 г.

Родственные слова

Ближайшее родство
глаголы: січ, висікати

Этимология

Название места нахождения командования казаков — Сѣчъ — происходит от слова «сечь», «высекать»