УкраинскийПравить

Морфологические и синтаксические свойстваПравить

  наст. прош. буд. повелит.
1 л., ед. ч. (Я) ділю́ діли́в, діли́ла діли́тиму
2 л., ед. ч. (Ти) ді́лиш діли́в, діли́ла діли́темеш діли́
3 л., ед. ч. (Він)
(вона)
(воно)
ді́лить діли́в, діли́ла, діли́ло діли́тиме
1 л., мн. ч. (Ми) ді́лимо діли́ли діли́тимемо
2 л., мн. ч. (Ви) ді́лите діли́ли діли́тимете ділі́ть
3 л., мн. ч. (Вони) ді́лять діли́ли діл́итимуть
Прич. наст. ді́лячий
Прич. прош. діли́вший
Деепр. наст. ді́лячи
Прич. страд. діли́мий

ПроизношениеПравить

Семантические свойстваПравить

ЗначениеПравить

  1. делить

СинонимыПравить

розділяти, розподіляти, розмежовувати, паювати

АнтонимыПравить

об'єднувати, з'єднувати

ГиперонимыПравить

ГипонимыПравить

Родственные словаПравить

ЭтимологияПравить

праслав. *děliti, от кот. в числе прочего произошли: ст.-слав. дѣлити (др.-греч. μερίζειν), русск. делить, укр. ділити, болг. деля́, сербохорв. диjѐлити, ди̏jели̑м, словенск. dėlíti, чешск. dělit, польск. dzielić, н.-луж. dźělić, н.-луж. źěliś