інгібувати

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

	наст.	прош.	будущ.	повелит.
Я	інгібу́ю	інгібува́в	інгібува́тиму	—
Ты	інгібу́єш	інгібува́в інгібува́ла	інгібува́тимеш	інгібу́й
Он она оно	інгібу́є	інгібува́в інгібува́ла інгібува́ло	інгібува́тиме	—
Мы	інгібу́єм(о)	інгібува́ли	інгібува́тимем(о)	інгібу́ймо
Вы	інгібу́єте	інгібува́ли	інгібува́тимете	інгібу́йте
Они	інгібу́ють	інгібува́ли	інгібува́тимуть	—
Деепр. наст.	інгібу́ючи
Деепр. прош.	інгібува́вши
Прич. страд.	інгібува́ний

інгібувати

Глагол, несовершенный вид, переходный, первое спряжение (тип спряжения 2a).

Корень: --.

Семантические свойства

Значение

1. ингибировать ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: інгібітор, інгібування прилагательные: інгібуючий

Этимология

Происходит от ??